Ринки та ярмарки вважаються важливою частиною людського життя протягом тисячоліть. Вони є не тільки в маленьких селах, а й у великих містах, і Будапешт не є винятком. Як і що продавали в столиці Угорщини понад 100 років тому, детальніше розповімо тут budapest1.one.
Формування ринкової системи
Ліцензування ринків у Буді, Обуді та Пешті було королівською прерогативою ще за середньовіччя. У той період базарний день у Буді припадав на суботу, але пізніше його перенесли на п’ятницю. Наприкінці середньовіччя ринки в Пешті проводили щовівторка, а в Обуді — щосереди на площі церкви Успіння, там, де зараз розташована католицька церква Матьяша.
Після вигнання турків із міста відбулося відродження ринків і ярмарків як на території Пешта, так і Буди. З 1688 року торгівлю почали проводити щовівторка і щосуботи у Візівароші (район площі Деже Сіладьї), а в Пешті — щовівторка і щоп’ятниці. У першій половині XX століття ринок робили щопонеділка в Tabánban, а щосуботи — у Várban.
Після кількох проведених серйозних реформ і об’єднання поселень Буди, Пешта та Обуди в Будапешт, населення почало зростати швидкими темпами, відповідно і кількість базарів збільшилася. Виникла необхідність у розширенні площі вже наявних і створенні нових. Варто зазначити, що аж до кінця XX століття їжу в місті можна було придбати лише на ринках і в невеликих магазинах.
Унікальний маркетинг
Станом на 1890 рік у Будапешті працювало 40 ринків, де вівся відкритий продаж. Залежно від сезону 4500-8000 торговців пропонували свій товар, переважно продовольчий. Однак відкриті ринки зовсім не відповідали вимогам громадської чистоти. З цієї причини столична адміністрація звернулася до професора Університету мистецтва і дизайну Дьуозо Чіглера з проханням розробити проєкт ринкових залів. Таким чином, у 1897 році в місті відкрили 5 сучасних на той момент торгових павільйонів. Перший центральний був розташований на площі Vámház, другий — на площі Rákóczi, третій — на Hunyadi, четвертий — на Klauzál і останній — на вулиці Hold.
Нові торгові майданчики побудували неподалік із відкритими ринками, що дало змогу поступово ліквідувати застарілі торгові точки, які не відповідали принципам громадської чистоти.
У 1899 році, щоб забезпечити мешканців центру міста харчовими продуктами, на подвір’ї центральної ратуші, у будівлі колишньої школи верхової їзди королівських казарм, створили критий ринок площею 1 355 кв. м із різними прибудовами, де розмістили понад 100 кіосків. Шість із них працювали навіть у нічний час.
У 1919 році крім ринкових павільйонів, важливу роль у постачанні продовольства вже мільйонному населенню Будапешта відіграли 17 відкритих ринків. Між Першою та Другою світовими війнами створили також кілька базарів та ярмаркових площ.
Розквіт після занепаду
Друга світова війна завдала великої шкоди економіці Будапешта. Безліч споруд у місті було зруйновано, і на їхню відбудову в скарбниці не було грошей. У зв’язку з цим влада не будувала нові ринки, а зосередилася на відновленні наявних, пошкоджених під час окупації.
У 1970 році в Будапешті почалося масштабне будівництво. Тоді населення міста становило майже 2 мільйони людей. У той період почали створювати ринки в житлових комплексах і нових районах.
Цікавою була і доля старих будівель ринкових павільйонів. Наприклад, майданчик на Batthyányi у 1990 році переобладнали на продуктовий магазин, із доволі мізерним асортиментом товару. У 2000 році в будівлі провели капітальний ремонт, і тепер на першому поверсі в ній розташовується супермаркет «SPAR», а на другому — аптека, кафе і кілька маленьких магазинчиків. Ринок на площі Lehel також був улюблений багатьма. Хтось говорив, що там продають найсмачніші соління в місті. Інші відвідували його за звичкою, а третім подобалося те, що там завжди був великий асортимент різного товару. Однак мало кому відомо, що в середині XIX століття на його місці знаходився цвинтар, який розчистили й використовували під забудову.
Сучасні ринки Будапешта та їхні особливості
У сучасному місті старі ринки продовжують працювати, наприклад, на площі Hunyadi, зал на Vámház. Також активно відкриваються і нові точки продажів. Важливо зазначити, що з кінця 1990-х років деякі ринкові павільйони перейшли у володіння торгових центрів.
Однак у міру того, як у XXI столітті у жителів мегаполіса з’явилася потреба в придбанні домашніх продуктів, почали з’являтися фермерські ринки. Один із таких працює щоп’ятниці на вулиці Batthyányi в 1-му районі. Там кілька продавців торгують домашніми сирами, молочними продуктами, м’ясом, соліннями. Багатьом також дуже подобається ринок, розташований на вулиці Czakó.
Pünkösdfürdő — це не зовсім звичайний базар. На його території розташовано 40 кіосків, де продають овочі, фрукти, м’ясо, предмети домашнього вжитку. Працює він із 7 ранку до 11 ранку.
Békásmegyeri — критий ринок, розташований у великій будівлі. На прилавках тут можна знайти широкий асортимент харчових продуктів. Великою популярність має рибний відділ, де продають свіжі морепродукти.
Római Parti — вважається одним із найбільш часто відвідуваних у Будапешті. Тут можна знайти багато чого від кераміки до турецької оливкової олії, фермерського меду та ковбас.
Wekerlei — блошиний ринок, який організовує раз на місяць «Wekerlei Társaskör». На ньому можна придбати сувеніри, книги, іграшки, кухонне начиння, одяг, прикраси.
Аналізуючи все вищесказане, можна зробити висновок, що Будапешт — це місто, де добре розвинена ринкова система, яка підвищує економіку не тільки міста, а й всієї країни.
Джерела: welovebudapest.com, pestbuda.hu, mrfoster.blog.hu.