Євангелічна середня школа Деак Тері «Deák Téri Evangélikus Gimnázium» є популярним навчальним закладом в Будапешті, де навчається велика кількість дітей різного віку та релігії. Школа має дуже цікаву історію, про яку поговоримо детальніше тут budapest1.one.
Від школи до гімназії
Лютеранська церква в Пешті була заснована в 1787 році. Для проведення богослужінь орендували приміщення в самому центрі міста. У 1788 році, в окремій кімнаті, кантор почав проводити навчання маленьких дітей релігії. У 1791 році, церква отримала землю поруч із Кольмарктом, яка називалася «Insula Lutherana». У 1793 році за проєктом архітектора Міхая Поллака на ній побудували одноповерхову будівлю, а навчання стали проводити в молитовній кімнаті.
З 1811 року на додаток до початкової освіти організували 2 гімнастичні класи, де готували учнів до іспитів після закінчення навчального закладу. У 1815 році будівлю розширили й відкрили лютеранську початкову школу з додатковим класом. Програма навчання складалася німецькою мовою, але пізніше географію та літературу стали викладати угорською. У 1818 році хлопчики та дівчатка почали навчатися окремо.
У 1823 році на базі закладу відкрили гуманітарний клас, і школа стала гімназією. Основним предметом вивчення була філологія, акцент робився на латинську мову. Додатково діти вивчали угорську та грецьку мови, літературу, історію.
У 1839 році в гімназії заснували перший гурток самоосвіти, основною метою якого була популяризація угорської мови.
Розвиток «Deák Téri Evangélikus Gimnázium»
У 1840 році почався активний розвиток школи. На той період у ній було 6 вчителів, 348 учнів і 7 навчальних класів. У 5 із них навчалися хлопчики й у двох — дівчатка. Вчителі мешкали у квартирах, розташованих поруч із навчальними кімнатами. Варто зазначити, що умови, створені в школі на той момент, залишали бажати кращого. Річ у тім, що вулиці були вимощені каменем, тому, якщо повз проїжджала машина, видавався такий сильний шум, що було неможливо навчатися.
Багато викладачів школи були літературними діячами й говорили кількома мовами. Крім проведення занять вони писали підручники, публікували есе. З 1842 року мовою навчання в школі стала угорська, але німецька, як і раніше, не втрачала свою провідну позицію. Також у цей період директор школи Лайош Таваші ввів шкільні екскурсії, які проводили під час травневих свят.
У 1848 році будівля школи дуже сильно пошкодилася, тому на певний час навчання було призупинено. У 1850-х роках почалося зведення нової споруди. Велику роль у цій роботі відіграли пастор Йожеф Секач і Паль Гунфальві, які також оновили викладацький склад, навчальну програму та реорганізували євангельську освіту в Пешті.
У 1863 році було закладено перший камінь у фундамент нової будівлі. Роботи фінансувалися коштом пожертвувань парафіян і влади міста. Нова будівля містила 8 просторих кімнат, квартири для вчителів, актовий зал і магазини на першому поверсі. Однак через брак місця в школі не було класу для занять мистецтвом, ні спортзалу, ні внутрішнього двору. У 8 класах викладали 12 штатних учителів. Якщо батьки були євангелістами, то платили за навчання дітей по 15 форинтів на рік, а якщо ні, то 25 форинтів. Дисципліна в навчальному закладі була суворою. За псування шкільного обладнання учнів карали, також їм забороняли відвідувати паби, кафе, палити на шкільній території. Порушникам порядку робили зауваження, догани, а іноді доходило до виключення.
У сучасній школі є 12 класів, де навчається 380 учнів і викладає 40 вчителів. Близько 60% із них лютерани, але є також католики, баптисти, християни. Навчальний заклад пропонує різноманітні види дозвілля для дітей, зокрема співочий гурток, оркестр, драматичний театр і багато іншого.