У XX столітті “Tungsram” був одним із провідних заводів Австро-Венгрії. Завдяки дослідженням і розробкам на ньому, Будапешт порівнювали з Кремнієвою долиною. Ба більше, фабрика посідала провідні позиції не тільки в технологічному розвитку, а й у плані турботи про своїх робітників. Про її заснування та історію далі тут budapest1.one.
З чого все починалося?
У 1862 році Белла Еггер поїхав до Відня, щоб почати бізнес. Удача посміхнулася йому, адже чоловік отримав гарну можливість відкрити власну майстерню “Tungsram” зі збирання та ремонту телеграфів. У 1889 році після великих інвестицій з-за кордону, фірма перетворилася на великий незалежний завод “Villanyos Izzolámágyár Rt”, який незабаром перейменували на “Tungsram”.
Після чергової трансформації у 1900 році компанія почала розширюватися. Тоді керівництво вирішило звести завод у Будапешті, де планувалося працевлаштувати близько 1000 осіб. У 1901 році почалося будівництво промислового комплексу. Станом на 1913 рік у ньому працювало близько 3600 осіб, що зробило його другим за величиною роботодавцем в Угорщині, який поступався лише “Weiss Manfréd”.
У 1904 році важливим винаходом стала лампочка з вольфрамовою ниткою, яку запатентували Франьо Ханеман і Шандор Юст. Завдяки Ліпоту Ашнеру вона стала основним інноваційним продуктом заводу “Tungsram”, який випускався у великих масштабах.
Період Ашнера
Слід зазначити, що своїм розвитком завод зобов’язаний Ліпоту Ашнеру. У 1892 році він почав працювати як комерційний чиновник, в 1904 році став заступником директора, а в 1921 році — керівником. Діяльність цієї людини залишила слід не тільки в житті заводу, а й у міському пейзажі Будапешта. У 1920 році компанія інвестувала величезні гроші в дослідження та розробки, а через 3 роки на території фабрики створила першу в Європі дослідницьку лабораторію “United Light Bulb” за прикладом Томаса Едісона. Тож не дивно, що керівництву вдалося залучити найкращих фахівців. Їхня робота була відзначена кількома всесвітньо відомими винаходами, включно з патентом на лампу розжарювання, яка зробила революцію в освітленні. В 1930-х роках працівники лабораторії стали четвертими у світі, хто успішно експериментував із варіантами передачі телевізійного зображення. Після Другої світової війни в 1946 році їхні експерименти з місячним радаром пізніше використовували в космічних дослідженнях. Деякий час у дослідницькій лабораторії працював Денеш Габор, учений, лауреат Нобелівської премії. А також Імре Броді, колега професора Борна, який згодом отримав Нобелівську премію з фізики.
“Tungsram” на той період вважався кращим заводом, який створив комфортні умови для своїх працівників. Таким чином, у їхньому розпорядженні були сучасні роздягальні, туалети, їдальні, спортивні тренажери та спеціальні місця відпочинку. А в 1938 році поруч із Дунаєм, компанія побудувала великий залізобетонний пляжний комплекс, який став одним із найсучасніших майданчиків для змагань із плавання.
Потреби робітників у соціальному житті були задоволені будівництвом двоповерхового культурного центру з театром внизу і першим в Угорщині критим тенісним кортом на другому поверсі.
У 1925 році Ліпот Ашнер став президентом Будапештської гімнастичної асоціації. Згодом його спіткала гірка доля. Під час Другої світової війни чоловіка відвезли до табору Маутхаузен. У 1944 році заплативши великі гроші, він зміг вирушити до Швейцарії. Після закінчення воєнних дій Ашнер все ж повернувся в Будапешт на свою фабрику, де працював до самої смерті.
Від розквіту до банкрутства
Друга світова війна негативно вплинула на роботу заводу. У 1945 році радянські війська вивели з “Tungsram” 700 вагонів обладнання, у зв’язку з цим виробництво ледь вдалося відновити. Після націоналізації фабрика діяла як велике соціалістичне підприємство. Навколо неї побудували житлові комплекси для робітників. Попри все “Tungsram” не переставала бути інноваційним та експериментальним, якою була раніше. Наприклад, під час зміни режиму завод забезпечив понад половину європейського ринку лампочками. Як акціонерне товариство він діяв з початку 1980-х років. У 1989 році компанія “General Electric” придбала частку в “Tungsram”, що стало найбільшою західною інвестицією з часів Другої світової війни. Таким чином, вона дала змогу заводу розвиватися і стати конкурентоспроможним.
“Tungsram” належав “General Electric” до 2018 року, поки його не купив Йорг Бауер. Попри те, що весь європейський сектор боровся з проблемами, будувалися великі плани на модернізацію заводу. У 2019 році було укладено стратегічне партнерство з урядом. Через спалах Ковіду компанія втратила практично всі замовлення, ситуація ускладнилася проблемами з поставками, нестачею сировини. Це все збільшило собівартість продукції. Наприкінці 2022 року компанія оголосила себе банкрутом, і завод припинив свою діяльність. Таким чином, пішов з ринку великий гравець, який був не тільки лідером інновацій протягом століття, а й багато зробив для розвитку Будапешта.
Джерела: nepszava.hu, penzcentrum.hu, index.hu.