Ця пісня була під забороною понад півстоліття для трансляції на BBC, а її автор не витримав сумної слави та наклав на себе руки. Наша історія про композитора з Будапешту Реже Шереша та про його музичне творіння «Похмура неділя», яке бентежить серця та залишається загадкою. Більше на budapest1.one.
Падіння, яке стало зльотом
Будапешт був у ті далекі часи частиною Австро-Угорщини. Реже Шереш народився в самому кінці ХІХ століття в родині угорських євреїв. Його справжнє ім’я — Руді Шпітцер. Про його родину та оточення ми майже нічого не знаємо, але відомо, що жив хлопець у бідноті.
Біографи музиканта стверджують, що він погано навчався. В шкільні роки навіть не думав про музику. Бунтівний характер хлопця не дав йому довго сидіти на місці. Отже, в один день він кинув школу та пішов з дому. Реже, якому творча натура вже тоді не давала спокою, подався на роботу до бродячого цирку. Невдовзі хлопець став акробатом та виконував складні трюки. Оскільки він працював без страхування, то одного разу зірвався, впав з висоти. Його травми були досить серйозними, проте дивом він залишився живим.
У 1920-ті роки Реже зустрів Тівадора Біличі. Той був актором-комедиантом, який, ймовірно, розказав хлопцю про артистичну школу Сіді Ракоші.
Після цього він 9 років працював в «Műszínkör». Саме тоді й відкрився музичний талант Реже Шереша. У театрі він мав власну програму. З нею він досить успішно виступав. Коли чоловіку було 26 років, побачили світ платівки з піснею «Ще одна ніч». Ця платівка мала чотири випуски.
Дар або прокляття

Але прийшов час, коли треба було щось змінювати у своєму житті. Серце кликало далі. Його успіх в театрі був приголомшливим. Проте Реже таки вирушив у путь. Певний час він жив в Парижі. Саме тут народилася та сама пісня, яка стала благословенням та прокляттям композитора.
Шереш привіз цю пісню в рідний Будапешт, де її вперше почули інші люди.
На Батьківщині Реже Шереш працював піаністом в ресторанчику, який мав символічну назву «Фляжка». Талант композитора розквітав. Реже писав пісні та оперети одну за другою. Всього було написано понад сорок пісень. Чоловік почав краще заробляти. Він купив квартиру в самому Будапешті та склав собі гідний гардероб. Про це музикант довго мріяв. Коли матеріальна база була відносно забезпечена, Реже вирішив одружитися. Його обраницею стала Хелена Недлер. Це відбулося у 1934 році, а ще рік по тому до Реже прийшла справжня професійна популярність. Журналіст Ласло Явор, який друкувався у газеті 8 Órai Újság вперше почув ту саму таємничу пісню. «Похмура неділя» зачарувала його настільки, що він запропонував Реже стати автором віршів для неї. Отже, саме так «Szomorú vasárnap» заговорила зі слухачами не тільки через чарівну музику, а й через прекрасні сумні слова.
Популярність пісні стала неймовірною. Після того, як вийшла платівка, Реже дізнався про те, що «Szomorú vasárnap» стала частиною репертуару багатьох відомих на весь світ співаків. Першим, хто заспівав її був угорський король танго Пал Калмар. Радянський виконавець Петро Лещенко записав платівку, виконуючи «Похмуру неділю» з власним російськомовним варіантом.
Нам відомо, що Лещенко нібито підтримував Реже фінансово. Адже композитор не отримував гонорари за те, що його пісню почали співати в усьому світі. Шереш жив на зарплату, яку отримував в ресторані.
Розбите серце, попрані мрії
Весь світ навколо почав змінюватися. Вже відкрила свою жахливу пащу нацистська гідра. Адольф Гітлер, найвідоміший політичний злочинець XX століття, поступово набирався сили та залучав прибічників. Наприкінці 1930-х рр. його вплив набув масштабу біблейського потопу, який змив все попереднє життя на землі.
Угорщину охопили паніка, жах, депресія. Багато людей ламалися, не витримували жити у відчаї та ставали самогубцями. Хтось з журналістів пов’язав ці події з піснею Реже Шереша.
Ходили чутки, що деякі люди чинили самогубство в Угорщині саме під «Похмуру неділю». Також казали, що дехто з них залишив передсмертні листи, в яких були слова з пісні. Згідно з цією легендою, пісня «вбила» понад сотню людей. Саме тому по всьому світу її почали називати «Піснею угорських самогубців».
Ще казали, «гімн самогубців крокує Європою».
Ці недолугі плітки та «газетні качки» підхопили іноземні журналісти.
Слава талановитого композитора Реже Шереша була заплямована, як би ми сказали у XXI столітті, інформаційними вкиданнями та фейками. Історія з піснею набувала трагично-скандальних обертів. «Szomorú vasárnap» відтоді звучала на радіо виключно в інструментальному варіанті, без слів. Але і це тривало недовго. У 1936 році пісню заборонили зовсім. Вона на роки втратила свій голос.
Під час Другої світової війни Реже Шереш провів кілька років в німецькому концтаборі. Йому доводилося займатися встановленням мінних полів та рити протитанкові рви. Майже чотири роки знущань, холоду, голоду, відчаю переніс Шереш.
Але прокляття на мить стає порятунком: від смерті в таборі його врятував гестапівець, який був в будапештському ресторані під час виконання Шерешом «Похмурої неділі» ще до початку війни.
Реже знову побачив Будапешт. Він дізнався, що його мати загинула у таборі, а кохана Хелена зрадила. Нікому невідомо, як нещасний Реже знайшов в собі сили жити далі. Напевно, його врятувала робота в закладі, що мав назву «Дудочка» («Kispipa»). Незабаром й кохана Хелена попросилася назад. І він її пробачив.
Де б він потім не грав, які пісні не писав — жодна з них не змогла повторити славу «Szomorú vasárnap».
Гімн угорських самогубців

«Зрештою, про що ж та пісня?» — спитаєте ви. Вона розповідає про загублене щастя. Це стогін відчаю чоловіка, у якого смерть відняла найдорогоцінніше — кохану жінку. Він не може знайти собі спокій. Думки та спогади, відчуття близькості рідної людини зводять його з розуму. Герой каже, що для нього всі години є безсонними, а тіні, які його оточують — незліченні. Чоловік розуміє, що маленькі білі квіти (напевно, на могилі) ніколи не розбудять померлої.
«Ми з серцем вирішили все покінчити.
Скоро будуть квіти й молитви сумні.
Нехай не плачуть,
Нехай знають, що я радий поїхати.
Смерть не сон,
Бо в смерті я зможу знову тебе пестити», — таким є трагічне надсилання.
Документального підтвердження того, що «Szomorú vasárnap» або ж на англомовний манір «Gloomy sunday» була будь-коли заборонена в Угорщині немає.
Щодо справжньої світової слави, «Похмура неділя» отримала її у виконанні Біллі Холлідей у 1941 році.

Зірка джазу заспівала її настільки переконливо, що складається враження, ніби вона сама переживає цей біль, смуток та відчай. Протягом довгих десятиріч тривали розмови про те, чи здатна звичайна пісня когось вбити? Після історії «Gloomy sunday» це питання багаторазово досліджувалося. Переважна більшість людей впевнена: само по собі будь-яка пісня не може призвести до депресії та суїциду. Для цього потрібні значніші фактори.
Хай там як, але Реже Шереш також вчинив самогубство! Навіть у його смерті є дивні деталі. Він звів рахунки з життям у 1968 році. Викинувся з вікна своєї власної квартири. Проте вижив. Його відправили у лікарню, де за офіційними даними… він повісився.
А тепер повернемося на початок нашої історії. Ми розповідали про те, що артистичний шлях Реже Шереша почався падінням з великої висоти. Приблизно так він й намагався той шлях завершити.
Талановитий композитор прожив дуже важке життя, наповнене стражданнями та втратами. Чи був він щасливим хоч колись?
Одна з версій розповідає, що «Szomorú vasárnap» була написана Шерешем у 1933 році, коли він посварився зі своєю коханою. Це було ще до його шлюбу з Хеленою. Виявляється, що та жінка також закінчила свої дні самогубством.
Останні роки свого життя герой нашої розповіді працював простим піаністом по дешевих ресторанах в рідному Будапешті. Він відмовлявся від інтерв’ю та пропозицій щодо еміграції в США.
Бунтівна душа так і не знайшла собі притулку у цьому світі. Можливо, вона заспокоїлась в іншому.
