Кеті Мартон є справді видатною персоною, відомою на весь світ. Вона народилася в Будапешті у 1949 році, але зробила кар’єру в Сполучених Штатах Америки. Талановита письменниця та відважна журналістка, вона була головою Міжнародної коаліції жіночого здоров’я, а також директором Комітету із захисту журналістів. І це не повний перелік організацій, якими вона вдало керувала. Більше на budapest1.one.
Випробовування та небезпека
З раннього віку Кеті дізналася, яким життя буває важким та навіть страшним. Її батьками були Ілона та Ендре Мартон. Батько та мати були журналістами всесвітньо відомих видань. Ілона працювала в United Press International, а Ендре — в Associated Press. Вони мали багато нагород. Серед яких Премія Джорджа Полка. Батьки Кеті отримали її за те, що професійно та сміливо висвітлювали Угорське повстання, яке сколихнуло Угорщину, зокрема Будапешт у 1956 році. Але цьому передували повні жаху 1940-і роки, коли німецькі та угорські нацисти лютували на їх батьківщині.
Ілона та Ендре ледве пережили Голокост, адже були євреями. Але розмови про це в родині не велися. Подружжя було засуджено через неправдиві звинувачення. Їм інкримінували шпигунство на користь Америки. А в той час їхніми дітьми, Кеті та її сестрою, опікувалися чужі люди. Жінка, яка їх виховувала, була католичкою. Ті самі релігійні постулати прищеплювала й дітям. Вже згодом Кеті дізналася, що її бабуся та дідусь, які були євреями, загинули в таборі смерті Освенцим.
Шлях в майбутнє
Після революції 1956 року родина переїхала в Сполучені Штати Америки. Там Кеті здобула середню освіту в Bethesda-Chevy Chase High School у штаті Мериленд.
Батьки дали доньці добрий старт та чудові гени. Дівчина вчила мови, добре навчалася. Під час свого життя у Будапешті у Кеті була няня з Франції. Тому дівчина добре знала не тільки рідну угорську, а й французьку мову. Пізніше до цього багажу додалася ще й англійська.
Згодом Кеті Мартон стала студенткою легендарної Сорбонни. Там вона навчалася в Інституті політичних досліджень. Кеті є магістром в сегменті міжнародних відносин Університету Дж.Вашингтону.
Кохання, радість, скорбота
Гарна, харизматична, освічена жінка тричі була у шлюбі. Першим чоловіком став банкір Керролл Ветцель. Колись він зробив кар’єру у галузі міжнародних інвестицій. Вдруге Кеті одружилась з ведучим, який працював на ABC News. Його ім’я Пітер Дженнінгс. У подружжя народилося двоє дітей, проте чоловік та жінка розлучилися на початку 1990-х років. З третім чоловіком, дипломатом, письменником та політиком Річардом Голбруком, Кеті Мартон розпочала стосунки у 1995 році. Цей союз, здається, був найщасливішим. Вони часто подорожували разом в Югославію та на Близький Схід. Кеті супроводжувала чоловіка у його ділових поїздках. Річард Голбрук помер у 2010 році після того, як йому зробили операцію на серці. Він всього рік не дожив до свого 70-го дня народження.
Після його смерті невтішна Кеті написала мемуари, які назвала «Історія кохання». Дійсно, вона просто писала про своє кохання до чоловіка, який залишив її назавжди.
Особисті здобутки
Героїня нашої повісті заслуговує оплесків. Кеті Мартон — володарка престижних нагород. Їх вона отримала за свої репортажі. Журналістка була нагороджена Гуманітарною премією Ревеки Когут Національної ради єврейських жінок у 2001 році.
Наступного року Кеті отримала Премію Матриця для жінок, які змінять світ. Потім було ще дуже багато нагород та премій.
Світ побачила автобіографічна книга Кеті Мартон «Вороги народу: Подорож моєї сім’ї в Америку», де вона розповідає про те, що прийшлося пережити родині Мартон в Будапешті під час панування німецьких та угорських фашистів, а також про те, як вони втекли від комуністичного терору після 1956 року. Ця книга стала фіналістом National Book Critics Circle Award у 2009 році.