Budapesti Corvinus Egyetem — Університет Корвіна в Будапешті — це не просто вищий навчальний заклад, а жива історія угорської економічної та суспільної думки. Один із найпрестижніших університетів країни у сфері економіки, бізнесу й соціальних наук, він вже понад сто років формує інтелектуальну еліту Угорщини. Його шлях — це динамічна трансформація від скромної торгової академії до сучасного європейського університету світового рівня. Разом із країною «Corvinus» пережив злами епох, зміну політичних режимів і освітніх парадигм, щоразу переосмислюючи свою роль і місію. Дізнаємося історію цього вишу. Далі на budapest1.one.
Заснування Східної торгівельної академії
Історія Університету Корвіна в Будапешті бере свій початок наприкінці XIX століття та тісно пов’язана з економічними потребами Угорщини того часу. Головним попередником університету вважається Східна торгівельна академія, заснована в 1899 році як самостійний державний навчальний заклад.
Ще з 1850-х років представники великої та вітчизняної гуртової торгівлі, а згодом керівники промислових підприємств та представники банківського капіталу дедалі наполегливіше заявляли про нестачу підготовлених фахівців. Швидко зростальна промисловість і торгівля потребували професійних економістів, а державний апарат — кадрів, здатних працювати у сфері зовнішньої політики та міжнародної торгівлі. Особливо гостро ця потреба відчувалася у зв’язку з розширенням економічних контактів Угорщини за межами країни.
Першим практичним кроком стало відкриття у 1891 році Східного торгівельного курсу, орієнтованого на підготовку фахівців із зовнішньоекономічних зв’язків. Досвід його роботи показав необхідність створення більш масштабного та системного навчального закладу. У результаті в 1899 році на його основі була заснована Східна торгівельна академія — уже як незалежний державний коледж.
Академія готувала спеціалістів для роботи у сфері зовнішньої торгівлі та дипломатії, приділяючи особливу увагу регіонам Балканського півострова, які в той період мали стратегічне значення для угорської економіки та політики. Саме в цьому закладі сформувалися перші освітні та наукові традиції, які згодом стали фундаментом для майбутнього розвитку університету з економічним профілем.
Університет у період змін: між війнами та ідеологіями
Перша половина XX століття стала для майбутнього Університету Корвіна часом інституційного дорослішання та водночас періодом глибоких політичних потрясінь. Це був час появи в Угорщині повноцінної університетської економічної освіти, порівнянної з тими, що вже існували у провідних країнах Європи.
У 1920 році в Будапешті розпочалося навчання на незалежному економічному факультеті Королівського угорського університету науки та техніки. Проте це стало результатом тривалої боротьби. Ще на рубежі століть у країні виник громадський рух, який наполягав на створенні самостійного економічного університету, що мав би ті ж права та статус, що й класичні університети. До Першої світової війни ці вимоги лише посилювалися, проте політичні кризи та війни відтермінували їх реалізацію.
До питання повернулися лише у 1917 році, коли стало очевидно, що без професійних економістів неможливе ні відновлення країни, ні її подальший розвиток. Важливу роль відіграв торговий кооператив «Hangya»: за ініціативою генерального директора Елемера Балога (Balogh Elemér), організація пообіцяла виділити мільйон крон на створення економічного університету. Підготовка проєкту велась на високому науковому рівні: одному з найавторитетніших економістів того часу, Белі Ерьоді-Гарраху (Erődi‑Harrach Béla), було доручено розробити концептуальне дослідження, що визначало завдання, структуру та академічну систему майбутнього закладу.
Законопроєкт був остаточно ухвалений Національними зборами лише після закінчення Першої світової війни та падіння Угорської Радянської Республіки. Це підкреслює, наскільки тісно розвиток вищої освіти був пов’язаний із політичними трансформаціями епохи. В той час економіка розглядалася не лише як галузь знань, а як ключовий інструмент державного будівництва та стабілізації суспільства.
Навчання на економічному факультеті велося за чотирма напрямками: університетська економіка, сільське господарство, торгівельна справа, а також консульська служба та робота у закордонних представництвах. Навчальна програма розраховувалася на вісім семестрів і завершувалася підсумковим іспитом, який одночасно мав статус державного. Випускники напрямів «Державне управління» та «Економіка і торгівля» отримували кваліфікацію сертифікованих економістів, а студенти сільськогосподарського профілю — сертифікованих фермерів.
Соціалістичний період: економіка під контролем держави
Шлях університету в середині XX століття був тісно переплетений з радикальними політичними змінами, які кардинально вплинули на структуру вищої освіти та зміст економічної науки. Уже в 1934 році економічний факультет опинився в центрі масштабної реформи: у рамках першої в історії Угорщини інтеграції університетів він увійшов до складу Технологічного та економічного університету імені Йожефа Надора. Питання збереження самостійності економічної освіти обговорювалося ще з кінця 1920-х років, проте фінансові міркування та прагнення до укрупнення вишів взяли верх.
2 березня 1934 року міністр культури Балінт Хоман (Hóman Bálint) представив у парламент законопроєкт про організацію нового університету, який об’єднав три вищі навчальні заклади — технічний, економічний та сільськогосподарський. Так з’явився принципово новий за масштабами та структурою університет, що відображав курс держави на централізацію та раціоналізацію системи освіти. Уже в передвоєнні роки кількість студентів помітно зросла, причому економічний факультет став більш соціально відкритим: тут навчалося відносно багато вихідців із робітничого класу та селянства.
Рішучий перелом настав після Другої світової війни. Хоча самі бойові дії не завдали факультету критичної шкоди, саме післявоєнні політичні процеси визначили його подальшу долю. У 1948 році актом LVII було санкціоновано створення фактично незалежного Угорського економічного університету. Однак ця незалежність супроводжувалася глибокою ідеологічною перебудовою: університет був реорганізований у суворому марксистському дусі. Майже всі колишні професори були звільнені, кафедри розпущені й створені заново, навчальні програми та методи викладання радикально змінені, а підготовка за напрямом «Державне управління» повністю припинена.
Зміни торкнулися й студентського середовища. Прийняття супроводжувалось жорстким політично мотивованим відбором, що мав забезпечити «соціально правильний» склад студентів. Одночасно відбувався й фізичний переїзд університету: у 1948 році було прийнято рішення відновити сильно пошкоджений під час війни головний палац та пристосувати його під потреби закладу. Уже у 1950 році студенти зайняли оновлене приміщення, що символізувало початок нового етапу.
Логічним завершенням трансформацій стало перейменування у 1953 році: університет отримав ім’я Карла Маркса й остаточно утвердився як головний центр соціалістичної економічної освіти в країні. З 1955 року і до кінця 1980-х років навчання велося на трьох факультетах — загальної економіки, промислової економіки та комерції.
Попри жорсткі ідеологічні рамки та контроль держави, саме в цей період сформувалася сильна наукова школа. Університет готував економістів, які визначали господарську політику соціалістичної Угорщини, а економічна наука, хоч і в заданих межах, продовжувала розвиватися та накопичувати академічний досвід.
Революція 1956 року та університет-піонер Східного блоку
У жовтні 1956 року Економічний університет імені Карла Маркса опинився в самому центрі буремних подій угорської революції. Завдяки своїй ідеологічній орієнтації та тісному зв’язку з політичним життям країни, університет став платформою, де викладачі та студенти активно сприймали та обговорювали зміни. Серед викладачів був і Імре Надь (Nagy Imre), пізніше страчений як голова Революційної ради міністрів, а студенти брали участь в організації перепоховання Ласло Райка (Rajk László), що стало одним із передвісників революції.
Напередодні повстання, 22 жовтня, в університеті відбулося велике зібрання, що об’єднало студентів, викладачів і молодих робітників. Тривалі дебати призвели до формулювання вимог із 22 пунктів, які за структурою та змістом були подібні до документів інших університетів країни. Наступного дня лекції були скасовані, а студенти організовано пройшли маршем до пам’ятника генералу Бему, тримаючи угорські прапори поруч із червоними знаменами. Згодом будівля університету була закрита, заняття призупинені до 1 лютого 1957 року, проте студенти продовжували збиратися для обміну інформацією та координації дій. У цей період був сформований революційний студентський комітет та університетський батальйон.
Після придушення революції університет залишався під контролем державної партії, але розпочався поступовий процес реформ і модернізації. Важливою віхою стало обрання Кальмана Сабо (Szabó Kálmán) ректором у 1968 році. Під його керівництвом проведено масштабну реформу: структура навчання та навчальні плани стали гнучкішими, скорочено кількість обов’язкових дисциплін, збільшено самостійну роботу студентів, більше значення приділялося семінарській та груповій роботі.
У цей період 16 викладачів університету отримали можливість проходити тривале навчання у США за програмою Фонду Форда. Отримані за кордоном знання стали основою нових методів викладання та модернізації навчального процесу. У 1970 році під керівництвом Аттіли Чікана (Attila Chikán) був заснований перший угорський економічний коледж — Rajk László College, який став центром розвитку економічних, фінансових і соціальних наук та слугував прикладом для наступних економічних навчальних закладів країни.
Завдяки цим реформам університет отримав статус піонера серед економічних закладів Східного блоку. Тут проводили новаторські дослідження з економічної історії, маркетингу, менеджменту, математичної економіки, фінансів та корпоративної економіки. Студенти отримували сучасніші та менш ідеологічно обмежені знання, ніж у більшості економічних університетів соціалістичних країн, що робило Будапештський університет одним із ключових центрів економічної науки в регіоні.
Після 1990 року: відкриття світу та зміна ідентичності
Після зміни політичного режиму у 1990 році університет, перейменований на Будапештський економічний університет, повністю реформував освітню систему, щоб відповідати новій епосі. Реформи, підготовлені ще за ректора Чаби Чакі (Csaba Csáki) у 1980-х роках, дозволили студентам глибоко вивчати теоретичну економіку, менеджмент і сучасні соціальні науки.
У 2000 році створено Будапештський університет економіки та державного управління, до якого у 2003 році приєднали факультети харчових наук, садівництва та ландшафтної архітектури Університету Святого Іштвана. 1 вересня 2004 року заклад отримав сучасну назву — Будапештський університет імені Корвінуса. У наступні роки відбулися юридичні та організаційні трансформації: відокремилися факультети державного управління та сільськогосподарських наук, а у 2019 році університет став першим в Угорщині приватним вищим навчальним закладом, що фінансується фондом. З 2020 року університет перейшов на інститутську структуру замість факультетів.
«Corvinus» активно інтегрувався у міжнародний освітній простір. У 1996 році університет став членом глобального кооперативу CEMS, що об’єднує провідні бізнес-школи та корпорації. Студентське життя в виші залишається яскравим і різноманітним. Заклад щороку приваблює найкращих студентів країни та іноземних абітурієнтів, а випускники займають ключові позиції в економіці, науці та політиці.
Budapesti Corvinus Egyetem стабільно займає провідні позиції у національних та міжнародних рейтингах. Факультет ділового адміністрування визнаний найкращим у країні, магістерські програми з міжнародного менеджменту в рамках CEMS входять до топових світових рейтингів, а програми з лідерства та організації включені до списку 100 найкращих бізнес-програм світу за версією «Financial Times». Університет має подвійні міжнародні акредитації AACSB та AMBA та активно розвиває сталу архітектуру: новий кампус на вулиці Менеші (Ménesi út) отримав сертифікат LEED Gold і категорію AA+ за енергоефективністю, що робить його зразком сучасного екологічного університету.
Після 1990 року Корвінус став символом відкритості, міжнародного співробітництва та інновацій, зберігаючи свої традиції як провідний економічний та управлінський університет Східної Європи.
Джерела:
https://uni-bge.hu/en/history-and-traditions
https://mersz.hu/zsidi-szecsenyi-a-budapesti-corvinus-egyetem-es-elodintezmenyei-tortenete
https://www.uni-corvinus.hu/fooldal/egyetemunkrol/az-egyetemrol/az-egyetem-tortenete