Історія газетної реклами в Будапешті – це захоплива подорож крізь століття, що відображає не лише зміни в технологіях, а й трансформацію самого суспільства. Від перших скромних оголошень у друкованих виданнях, що сповіщали про продаж товарів, до складних, візуально насичених кампаній сучасності, газетна реклама була дзеркалом культурних, економічних і політичних перетворень міста. Далі на budapest1.one.
Розвиток та регулювання рекламного простору
Еволюція газетної реклами в Будапешті тісно пов’язана з історичними та політичними змінами, що відбувалися в місті. Наприкінці XIX століття, під час розквіту друкованої преси в столиці Австро-Угорщини, почали систематично з’являтися рекламні оголошення як в угорськомовних, так і в німецькомовних газетах. Цей період став початком комерційної реклами в друкованих ЗМІ.
Паралельно з газетною рекламою на вулицях Будапешта з’явилися рекламні стовпи (hirdetőoszlop), які впорядкували хаотичне розміщення афіш на фасадах будівель. Перші такі стовпи були встановлені у 1888 році за зразком берлінської моделі, розробленої Ернстом Літфассом (Ernst Litfaß). Ця ініціатива поклала початок регулюванню зовнішньої реклами.
У 1911 році міська монополія на розміщення вуличних оголошень перейшла від приватної компанії до комунального підприємства «Budapest Székesfőváros Hirdető Vállalata». Це стало важливою віхою в упорядкуванні рекламного простору міста.
Вулична реклама як доповнення до газетної
Вуличні носії, такі як рекламні стовпи та афішні тумби, завжди відігравали ключову роль у рекламній інфраструктурі Будапешта. Історично вони доповнювали газетні кампанії, анонсуючи події в театрах, кіно та інших культурних закладах. Їхня поява була стратегічно продумана – стовпи масово встановлювали поблизу театрів, кав’ярень і кінотеатрів, щоб максимізувати охоплення.
Сьогодні ці класичні носії співіснують з більш сучасними форматами, як-от зупинки-лайтбокси та цифрові панелі, але залишаються впізнаваним «маркером» міста. З 2010 року місто проводить конкурси та укладає угоди щодо прав на міські рекламні поверхні, що безпосередньо впливає на доступність офлайн-реклами. Це змусило рекламодавців адаптувати свої стратегії, поєднуючи класичні друковані оголошення з новими можливостями цифрової реклами.
Золота доба реклами та її занепад
У міжвоєнний період афіші та газетна реклама переживали свою «золоту добу». Роботи провідних графіків, таких як Кальдор (Káldor), Кассовіц (Kassowitz) та Мацкассі (Macskássy), сформували унікальну візуальну мову міста. Рекламні стовпи стали невіддільною частиною міського ландшафту і навіть елементом міського гумору, про який ми поговоримо далі.
Крім добропорядних підприємств, весною 1848 року газети Будапешта були переповнені шахрайськими оголошеннями, які намагалися скористатися революційною атмосферою. Це свідчить про те, що шахраї активно використовували друковані видання для обману довірливих громадян, які хотіли швидко збагатитися або знайти «чудодійні» засоби.
Оголошення того періоду часто обіцяли неправдоподібні прибутки. Наприклад, лотерейний білет Віндішгреца був одним із таких сумнівних закликів. Шахраї вміло використовували суспільні настрої, пропонуючи людям, які переживали революційні потрясіння, простий спосіб розв’язання фінансових проблем. Це було вигідною справою, оскільки газети не перевіряли правдивість усіх комерційних пропозицій.
З приходом соціалістичного режиму після 1949 року ринок реклами був централізований. Кількість комерційної реклами значно зменшилася, оскільки преса перебувала під повним контролем комуністичної партії. Хоча історичні фотографії 1950–1960 років свідчать про те, що рекламні стовпи продовжували існувати, але їхнє призначення було змінено – від комерції до партійної пропаганди.
Мистецтво гумору та комедії в рекламі
Угорська національна галерея представила унікальну виставку рекламної графіки, що демонструвала роботи трьох видатних художників – Ласло Кальдора, Фелікса Кассовіца та Дьюли Мацкассі. Ця експозиція, що тривала з листопада 2015 до лютого 2016 року, була присвячена не лише еволюції рекламного мистецтва, а й особливому гумору, який був його невіддільною частиною.
Ці троє митців пережили бурхливі десятиліття XX століття, і їхній гумор відобразився у створених ними рекламних плакатах. Незалежно від політичних систем та змін режимів, їхні роботи супроводжували життя Будапешта, стаючи його візуальним хронікером. Ласло Кальдор навіть зумів перенести дух довоєнного капіталістичного рекламного світу в реалії планової економіки 1950-1960 років.
Чим дивувала газетна реклама в Будапешті?
Протягом майже двох століть на сторінках угорських газет з’являлися рекламні оголошення, що пропонували читачам широкий спектр товарів – від дивовижних ліків до звичайних предметів повсякденного вжитку. Особливу увагу привертають оголошення з кінця XIX – початку XX століття.
На межі століть газети активно рекламували «хрест Вольта» та інші прикраси, як-от зірки, серця і персні. Згідно з рекламою, ці предмети, що нібито допомагали кальвіністам та євреям, обіцяли вилікувати майже все: від нервових розладів та астми до шкірних захворювань та болю в зубах. Вони також, запевняли рекламні оголошення, боролися з гемороєм, нічним нетриманням сечі та грипом.
Попри популярність, ці «лікувальні» ювелірні вироби були позбавлені будь-яких цілющих властивостей. У січні 1900 року міністр внутрішніх справ видав указ, що забороняв їх продаж, але ця спроба не увінчалася успіхом. Згодом на ринку з’явилися інші «електричні» панацеї. Наприклад, «електричний ремінь» обіцяв «продовжити людське життя», і такі товари, що обіцяли дивовижні ефекти, мали попит аж до початку Першої світової війни.
У XX столітті зміст газетної реклами став більш комерційним, включаючи оголошення про медичні послуги (наприклад, протези), торгові мережі та іпотечні позики. У сучасних угорських газетах, як-от «Világgazdaság», публікуються прайс-листи для оголошень. Вартість повноколірної реклами може сягати сотень тисяч форинтів, що відображає цінність та ефективність друкованої реклами й сьогодні.
Перелік газет Будапешта, де активно публікувалася реклама
І наостанок ми хочемо запропонувати вам ознайомитись з переліком газет, які частенько публікували рекламу на своїх сторінках. Ці газети мали різну тематику, але об’єднувало їх одне – реклама.
- «Pesti Napló» (1850–1939) – це була одна з перших щоденних газет Угорщини, яка активно використовувала рекламні блоки як важливу частину свого контенту.
- «Az Est» (1910–1939) – ця вечірня газета була надзвичайно популярною завдяки великому тиражу. Її реклама часто мала впізнаваний стиль.
- «Nemzeti Sport» (1905–2020) – як одна з найстаріших і найавторитетніших спортивних газет, вона публікувала рекламу, пов’язану зі спортивними товарами, заходами та здоровим способом життя.
- «Népszabadság» (1944–2016) – ця газета, що існувала в соціалістичний та постсоціалістичний періоди, була однією з головних платформ для публікації як політичних, так і комерційних оголошень.
- «Pesti Hírlap» (1841–1944) – одне з найвпливовіших видань XIX – початку XX століття, де реклама була важливою частиною фінансової моделі газети.
- «Vasárnapi Ujság» (1854–1921) – це була одна з перших популярних ілюстрованих газет. Вона часто містила рекламу товарів для дому, моди та культурних подій.
- «Népszava» (1873–2011) – газета з довгою історією, пов’язаною з робітничим рухом, де також публікувалися оголошення, спрямовані на широку аудиторію.
- «Tolnai Világlapja» (1901–1944) – це було ілюстроване видання, яке приділяло багато уваги візуальній рекламі, включаючи оголошення про нові автомобілі та мотоцикли, наукові відкриття та різні товари.
Газети є ефективним засобом для охоплення конкретної, місцевої аудиторії, що робить їх ідеальними для малого та середнього бізнесу. Регулярне розміщення реклами в авторитетних виданнях сприяє підвищенню впізнаваності та довіри до бренду. Крім того, можливість інтегрувати в рекламу купони або промоакції дозволяє стимулювати продажі та залучати нових клієнтів. Але є й недоліки. Одним із головних недоліків є складність вимірювання ефективності. На відміну від онлайн-реклами, важко точно відстежити, скільки людей побачили оголошення та як воно вплинуло на продажі. Також, не всі читачі звертають увагу на рекламні блоки, а деякі сприймають їх як нав’язливі.
Джерела: 24.hu, www.origo.hu, rakospalotaanno.hu, ntf.hu, pestbuda.hu